УРОК 4
В цьому уроці вчимося говорити “але” (。･_･。)
Я вже колись писала цілих дві статті про японські “але”, тож скомпілюю їх тут, щоб вам було легше їх знайти.
*** *** ***
Найбільш поширений та схожий на українське “але” варіант – でも.
ВИКОРИСТАННЯ
でも [demo] вживається тоді, коли ми чітко змінюємо ракурс думки: “А, але не В”.
В реченні воно ставиться після коми, або ж на початку наступного речення:
| 「1-ша частина речення」、 でも 「2-га частина」 |
| 「1-ше речення」。 でも 「2-ге речення」 |
*** *** ***
ВИКОРИСТАННЯ
У реченні だけど може мати два варіанти:
- Після іменників та な-прикметників використовуємо だけど, або ввічливе ですけど, після цього ставимо кому. Те ж саме, якщо це початок нового речення.
- Після інших частин мови ставимо просто けど, після цього кома та продовження думки, якщо воно є.
| 1-ша частина речення (в кінці іменник або な прикметник) | だけど ／ですけど | 2-га частина речення |
| 1-ша частина речення (в кінці дієслово або い прикметник) | けど | 2-га частина речення |
*** *** ***
Ввічливіший варіант けど: けれども [keredomo]. Цей варіант вживається у ввічливішій мові, і часто може трактуватись як “навіть при тому що А, все ж таки В”.
*** *** ***
По сенсу が [ga] схоже на でも, воно вживається у тих же випадках, що і звичайне “але”. Граматично ж воно подібне до けど.
Проте, це більш формальний варіант, найчастіше його можна зустріти або у дуже ввічливій мові, або у письмовій.
В реченні ставимо が перед комою, а якщо перед цим стоїть іменник або な прикметник, додаємо だ або です:Таблиця
| 1-ша частина речення (в кінці іменник або な прикметник) | が ／だが | 2-га частина речення |
| 1-ша частина речення (в кінці дієслово або い прикметник) | が | 2-га частина речення |
ДОДАТКОВІ “АЛЕ”
しかし читається як [sh’kashi], перша “і” зазвичай зливається з попереднім звуком і виходить схоже на “шь”: sh’kashi, де “ка” читається тоном вище.
Це “але” зазвичай можна побачити у таких джерелах:
1. літературна мова та публіцистика
2. дещо пафосний стиль мови (особливо в аніме)
Але насправді зустрічається しかし і в повсякденному житті.
しかし вживається тоді, коли у судженнях ми приходимо до несподіваного, протилежного від очікуваного висновку.
Знову ж таки, вживаючи しかし, ми підкреслюємо ту фразу, яка стоїть одразу після нього.
Найчастіше, це слово записується хіраґаною, але в літературі зустрічається і запис через канджі. Тоді це може бути два варіанти: 然し або 併し, перший більш поширений.
Останнім часом є тенденція більше використовувати канджі, тож можливо і 然し буде зустрічатись частіше.
Ставиться しかし на початку нового речення.
Приклади з しかし
今度の相手がとても強い。ちょっと怖い。しかし、俺が絶対負けない！
Kondo no aite ga totemo tsuyoi. Chotto kowai. Shikashi, ore ga zettai makenai!
Цього разу суперник дуже сильний. Трішки страшно. Але, я ні за що не програю!
そのカフェが遠くて、高いです。しかし、そこのコーヒーが最高です！是非また行きたいです！
Sono kafe ga tookute, takai desu. Shikashi, soko no koohii ga saikou desu! Zehi mata ikitai desu!
Те кафе далеко, і дороге. Але, їхня кава найкраща! Обов’язково хочу ще туди сходити.
しかしながら [sh’kashi nagara]
Існує ще одна цікава форма, похідна від цього “але”.
ながら – це граматика, яка позначає одночасність дій, і поєднання з しかし по суті не міняє основного значення. しかしながら вживається у більш формальній, офіційній мові, найчастіше у розмовах з людьми, вищими за статусом – керівником, чи просто дуже поважною особою.
Синонімами до しかしながら можуть слугувати шаблонні формальні вирази з іншим “але” – が. Це такі вирази, як そうではありますが [sou de wa arimasu ga], або ж ですが [desu ga].
Це “але” досить сильно відрізняється від попередніх та зазвичай не перекладається як “але”.
Читається воно просто, [tadashi], з наголосом на “та” (тобто цей склад читається тоном вище). Не плутайте його з прикметником 正しい・ただしい, “правильний”. У прикметника є い в хвості, і читається він [tadashii], з наголосом на і.
Через канджі це “але” пишеться так: 但し.
Воно вживається тоді, коли ми ставимо певні умови, і перекласти ただし тоді можна як “От тільки”, “Лише”, “Проте”, “Однак”. Далі у реченні зазвичай вказують необхідні умови.
На відміну від しかし, у випадку з ただし підкреслюється попереднє речення, а наступне просто доповнює інформацію.
次のテストには、辞書を使ってはいけません。ただし、自分のノートなら使ってもかまいません。
Tsugi no tesuto ni wa, jisho wo tsukatte wa ikemasen. Tadashi, jibun no nooto nara, tsukattemo kamaimasen.
На наступному тесті не можна користуватись словниками. Проте, якщо це ваші особисті записи, їх можна використовувати.
日本語能力試験には答えの50％が正しいなら、合格です。ただし、試験の全部の部分にも、40％以上、正しくなければなりません。
Nihongo nouryoku shiken ni wa kotae no 50% ga tadashii nara, goukaku desu. Tadashi, shiken no zenbu no bubun ni mo 40% ijou, tadashikunakereba narimasen.
Кваліфікаційний іспит з японської мови вважається зданим, якщо понад 50% відповідей вірні. Однак, правильних відповідей у кожному розділі іспиту також має бути не менше 40%.
Ось такі “але” є в японській. Час перевірити себе!