УРОК 1

Починаємо навчання!

В цьому уроці розглядаємо 4 слова. Всі вони знадобляться нам і надалі, для використання граматики, що вказує на дозвіл чи заборону чогось:

大丈夫・大丈夫

良い・いい

構わない・かまわない

駄目・ダメ

Трохи цікавої історії

大丈夫・だいじょうぶ

Цей щоб зрозуміти історію цього виразу, потрібно звернутися до канджі, з яких він складається.

– だい – простий і широко вживаний канджі, він означає “великий”.

– じょう – в Японії в давнину вживався як міра висоти й дорівнював приблизно 303 сантиметри. Але в оригіналі це китайське слово, а в Китаї 1丈 дорівнював 170 сантиметрів. Ця висота вважалася й еталоном чоловічого зросту.

– ふ – останній канджі, в сучасній японській означає “чоловік” (в значенні подружніх стосунків), в давні ж часи так могли назвати будь-якого чоловіка, не обов’язково одруженого.

Тож словом 丈夫・じょうぶ називали високого, дужого чоловіка – це слово вживалося як комплімент. Пізніше до цього слова додався ще й 大・だい, “великий”, щоб підсилити комплімент ще більше.

До речі, слово 丈夫(な) вживається у японській досі, в значенні “міцний”, “дужий”.

Ну а 大丈夫 вживається тепер у значенні “все гаразд”, яке ми й розглянули в уроці.


ЗАВДАННЯ ДО УРОКУ




2 коментарі “УРОК 1”


    • Не загубився 🙂
      Оригінальне читання – ふ, але коли канджі “зливаються” з іншим в одному слові, перший склад “доданого” канджі одзвінчується, тому ふ стає ぶ.
      Наприклад, слово 手紙・てがみ・лист – перше слово “рука”, て, друге слово “папір”, かみ. Але оскільки два канджі з’єднали в одне слово, перший склад другого (тобто か) одзінчився, і став читатися が. І так відбувається у більшості випадків, хоча звісно є і винятки.


Leave a Reply