
Японська мова дуже ситуативна, і часто в різних випадках потрібно вживати інший варіант того чи іншого слова.
Це стосується як розділення японської на формальну та неформальну, так і різних ситуацій в цілому.
Сьогодні я розповім вам про найбільш вживані варіанти “але” в японській, та про те, як їх правильно вживати. 始めましょう~
*** *** ***
Найбільш поширений та схожий на українське “але” варіант – でも.

ВИКОРИСТАННЯ
でも [demo] вживається тоді, коли ми чітко змінюємо ракурс думки: “А, але не В”.
В реченні воно ставиться після коми, або ж на початку наступного речення:
「1-ша частина речення」、 でも 「2-га частина」 |
「1-ше речення」。 でも 「2-ге речення」 |
Приклади
コンサートに行きたい、でも仕事がいっぱいです。
Konsaato ni ikitai, demo shigoto ga ippai desu.
Хочу піти на концерт, але маю багато роботи.
ホテルにはプールがあった。でも、水はとても冷たかった。
Hoteru ni wa puuru ga atta. Demo, mizu wa totemo tsumetakatta.
В готелі був басейн. Але вода була дуже холодною.
*** *** ***

だけど [dakedo] – найчастіше вживане “але”. Але! Воно не завжди має саме таке значення.
(だ)けど вживається тоді, коли наше “але” м’якше і не є безкомпромісним, або ж це просто не дуже важливо. Крім цього, воно часто ставиться в кінці незавершеного речення, просто щоб показати, що ми б могли продовжувати, але… (далі можете здогадатись самі).
До речі, останній момент дуже часто залишається складним для розуміння початківцями в японській. Коли японці не хочуть приймати запрошення, вони просто говорять: “я б дуже хотів піти, але…” і на цьому завершують репліку. Це тому, що абсолютно неважливо, чому саме ми не можемо (читай: не хочемо) прийняти запрошення, суть у тому, що ми цього не робимо – і саме ця частина чітко зрозуміла, а причини – то вже наша особиста справа 🙂
Також, けど використовується тоді, коли ми не хочемо закінчувати думку (особливо це стосується прохань) – можливо, нам незручно говорити про причини абощо, але знову ж таки, причини неважливі – головне те, що ми промовили вголос.
ВИКОРИСТАННЯ
У реченні だけど може мати два варіанти:
- Після іменників та な-прикметників використовуємо だけど, або ввічливе ですけど, після цього ставимо кому. Те ж саме, якщо це початок нового речення.
- Після інших частин мови ставимо просто けど, після цього кома та продовження думки, якщо воно є.
1-ша частина речення (в кінці іменник або な прикметник) | だけど /ですけど | 2-га частина речення |
1-ша частина речення (в кінці дієслово або い прикметник) | けど | 2-га частина речення |
Приклади
あのう。明日、休みたいんですけど。。。
Anou. Ashita, yasumitain desu kedo…
Перепрошую, я б хотіла завтра взяти вихідний…
家を買いたいけど、お金が足りない。
Ie wo kaitai kedo, okane ga tarinai.
Хочу купити будинок, та грошей не вистачає.
来週、山へ行くけど、一緒にどう?
Raishuu, yama he iku kedo, issho ni dou?
Наступного тижня йду в гори, може ходімо разом?
*** *** ***
Є і ввічливіший варіант けど: けれども [keredomo]

Цей варіант вживається у ввічливішій мові, і часто може трактуватись як “навіть при тому що А, все ж таки В”.
けれども досить м’який вираз, і не сприймається нав’язливим. Може губити закінчення も.
Приклади
コーヒーが好きだけれども、今はあまり飲みたくないです。
Koohii ga suki da keredomo, ima wa amari nomitakunai desu.
Я люблю каву, а проте зараз не хочу.
本がいっぱいあるけれども、時間がなくて、読みません。
Hon ga ippai aru keredomo, jikan ga nakute, yomimasen.
У мене є багато книг, та немає часу, тож не читаю.
*** *** ***
Наступне часто вживане “але” дуже коротке: が.

По сенсу が [ga] схоже на でも, воно вживається у тих же випадках, що і звичайне “але”. Граматично ж воно подібне до けど.
Проте, це більш формальний варіант, найчастіше його можна зустріти або у дуже ввічливій мові, або у письмовій.
В реченні ставимо が перед комою, а якщо перед цим стоїть іменник або な прикметник, додаємо だ або です:
1-ша частина речення (в кінці іменник або な прикметник) | が /だが | 2-га частина речення |
1-ша частина речення (в кінці дієслово або い прикметник) | が | 2-га частина речення |
Приклади
日本には自然が多いが、簡単に行けるところが少ないと思われている。
Nihon ni wa shizen ga ooi ga, kantan ni ikeru tokoro ga sukunai to omowareteiru.
Вважається, що в Японії багато природи, але мало місць, у які легко потрапити.
田中会長に連絡してみましたが、今頃出張中らしいです。
Tanaka kaichou ni renraku shitemimashita ga, imagoro shucchou chuu rashii desu.
Я спробувала зв’язатись з директором Танакою, але здається зараз він у відрядженні.
Ось такі “але” ми вивчили сьогодні, та це ще не все 😉
У наступній статті розглянемо більш специфічні варіанти, які, тим не менше, часто можна зустріти в аніме та на телебаченні!