ЯПОНСЬКІ ОНОМАТОПЕЇ

Цікаві факти про японську мову: дивовижний світ звуконаслідувальних слів 「オノマトペ」

Багатство японської звуконаслідувальної лексики

Коли я чую в аніме чи японських фільмах (а це трапляється доволі часто): 「ゴロゴロしていないで、こどものを見なさい」”Досить валятися (goro-goro), доглянь за дітьми!”, або 「ダラダラしないで！」”Не базікай по телефону (dara-dara)!”, або 「ウロウロしないで！」”Не тиняйся туди-сюди (uro-uro)!”, я починаю їх побоюватися, тобто 「ビクビク」(biku-biku). Такі слова як 「ゴロゴロ」・goro-goro  і 「ビクビク」・biku-biku допомагають висловити найтонші нюанси як у випадках відносин між людьми, так і при описі найрізноманітніших явищ.

Ономатопеї – це слова, що сформувалися зі звуконаслідувань та імітують крики тварин, стан і певні відчуття. У них виділяють власне звуконаслідування 擬音語 (ぎおんご・giongo), тобто наслідування звуків, які видають тварини або ж предмети. Те, що не є мовою, намагаються передати через звуки, доступні нашим органам мови.

Інший різновид – це ґітайґо 擬態語 (ぎたいご・gitaigo) – лексика, що описує відчуття і стан. Японська мова особливо багата такими словами. Ті, для кого японська є рідною мовою, не дуже замислюються про це і часто використовують ці ономатопеї в повсякденному житті. Однак люди, які вивчають японську як іноземну, помічають, наскільки ономатопеї їхньої мови відрізняється від відчуттів звуку у японців.

Ономатопеї в японській мові: приклади та основні значення

• イライラ・ira-ira

Походить від слова とげ・toge. 「草木のとげ」(くさきのとげ・kusaki no toge) – колючка (рослини). Пізніше це слово почали записувати через канджі 苛, звідси і читання いら. Має значення “не знаходити собі спокою від невдоволення”.

試験勉強がうように進(すす)まずイライラする

しけんべんきょうがうようにすすまずイライラする

shiken benkyou ga uyouni susumazu ira-ira suru

Турбуватися про те, що підготовка до іспиту йде не так успішно, як задумано

• ピカピカ・pika-pika

Має значення “блискуче, гладке”.

靴をピカピカにいて会社に行く

くつをピカピカにいてかいしゃにいく

kutsu wo pika-pika ni ite kaisha ni iku

Начистивши взуття до блиску, піти на роботу

• ワクワク・waku-waku

Походить від дієслова 湧く・わく・waku – витікати, вириватися з землі (про воду), підніматися, раптово з’являтися. Позначає бурхливі почуття – радість, надію.

恋人がを終え、帰ってくる。ワクワクしながら空港に迎えに行った

こいびとがおえ、かえってくる。ワクワクしながらくうこうにむかえにいった

koibito ga oe, kaettekuru. waku-waku shinagara kuukou ni mukae ni itta

Кохана повертається з-за кордону. З нетерпінням їду зустрічати в аеропорт

• フワフワ・fuwa-fuwa

Вживається, коли позначають, як “пливе” щось пишне і легке.

青空に白い雲がふわふわ浮いている

あおぞらにしろいくもがふわふわういている

akazora ni shiroi kumo ga uiteiru

У синьому небі пливе біла хмаринка

• モチモチ・mochi-mochi

1. Відчуття від липкої і м’якої їжі.

2. Відчуття пухкої пружної шкіри.

赤ちゃんのもちもちした肌がうらやましい

あかちゃんのもちもちしたはだがうらやましい

akachan no mochi-mochi shita hada ga urayamashii

Ех, мені б таку пружну шкіру, як у немовляти

• ニ コ ニ コ・niko-niko

Вираз радості на обличчі.

何かいいことがあったのか、きょうの上司は終始ニコニコ顔だ

なにかいいことがあったのか、きょうのじょうしはしゅうしニコニコかおだ

nanika ii koto ga atta no ka, kyou no joushi wa shuushi niko-niko kao da

Певне щось хороше сталося, у директора сьогодні усмішка не сходить з лиця

• ペ コ ペ コ・peko-peko

Відчуття голоду. Підлизуватися до кого-небудь. За однією з версій, походить від дієслова 凹む・へこむ・hekomu – впадати, провалюватися, прогинатися.

お腹がペコペコで集中できない

おなかがペコペコでしゅうちゅうできない

onaka ga peko-peko de shuuchuu dekinai

Так хочеться їсти, що не можу сконцентруватися

社長にペコペコする

しゃちょうにペコペコする

shachou ni peko-peko suru

Підлизуватися до директора компанії

• ドキドキ・doki-doki

Стан неспокою від радості, страху та подібних відчуттів.

試験結果発表の日、不安で心臓がドキドキする

しけんけっかはっぴょうのひ、あんしんでしんぞうがどきどきする

shiken kekka happyou no hi, anshin de shinzou ga dokidoki suru

У день оголошення результатів іспиту серце калатало від неспокою

• ペラペラ・pera-pera

Вільно розмовляти, особливо іноземною мовою.

彼は英語がペラペラだ

かれはえいごがペラペラだ

kare wa eigo ga pera-pera da

Він вільно розмовляє англійською

Причини широкого використання ономатопеї

В японській мові менше дієслів і прикметників, ніж в англійській, українській та інших мовах. Наприклад, у нас кури квокчуть, жуки дзижчать, собаки гавкають, кішки нявкають, вівці бекають, жаби квакають, ворони каркають, а в японській мові вони всі “кричать”. Для більш конкретного вираження звуків, які видають ці тварини, використовуються ономатопеї – звукопонаслідувальна лексика. Наприклад, маленька пташка кричить チュンチュン・chun-chun, собака гавкає ワンワン・wan-wan, ворон кряче カーカー ・kaa-kaa. На листі, завдяки великій кількості ієрогліфів, розрізняють різні 「なく」・naku – 鳴く (крик тварини, плач або стогін людини), 啼く (протяжний крик тварини або людини), та 哭く (гучний крик), але в усній мові вони не розрізняються.

В японській мові також дуже багато ономатопей, що виражають способи сміху, ходьби та інших процесів і явищ. Наприклад, сміятися і посміхатися можна дуже по-різному: знущально – kera-kera, реготати – gera-gera, тихо сміятися – nyanya, посміхатися – niko-niko, хихотіти – nita-nita, і так далі.

Чому ж в інших мовах крики птахів і тварин позначаються різними дієсловами? Наприклад, в англійській собака гавкає “bark”, лев реве “roar”, жаба квакає “croak”. В українській мові так само. Втім, в японській теж можна знайти подібні слова: 囀る・さえずる・saedzuru – щебетати, 吠える・ほえる・hoeru – гавкати, 轟く・とどろく・todoroku – гриміти.

Багатозначні слова-ономатопеї

ゴロゴロ・goro-goro

• Звук грому

雷がゴロゴロと鳴っている

かみなりがゴロゴロとなっている

kaminari ga gorogoro to natteiru

Грім гримить

• Великий предмет котиться.

岩がゴロゴロと転がり落ちていった

いわがゴロゴロところがりおちていった

iwa ga goro-goro to korogari ochitteitta

Скeля з гуркотом покотилася

• Роздратування від попадання стороннього тіла в око, болі в животі.

牛乳を飲んだらお腹がゴロゴロしてきた

ぎゅうにゅうをのんだらおなかがゴロゴロしてきた

gyuunyuu wo nondara onaka ga goro-goro shitekita

Через випите молоко у тебе розболівся живіт

• Наявність безлічі прикладів чогось.

そんな話は世間にゴロゴロしている

そんなはなしはせけんにゴロゴロしている

sonna hanashi wa seken ni goro-goro shiteiru

Таке можна почути повсюди

• Бити байдики, безтурботно проводити час.

休みの日は家でゴロゴロしている

やすみのひはいえでゴロゴロしている

yasumi no hi wa ie de goro-goro shiteiru

У вихідні дні я б’ю байдики вдома

Різновиди болю

Для позначення різних видів болю в японській мові застосовується безліч слів -「キリキリ」・kiri-kiri, 「ズキズキ」・zuki-zuki, 「ピリピリ」・piri-piri, 「ジンジン」・jin-jin, 「ビリビリ」・biri-biri, 「チクチク」・chiku-chiku, 「ガンガン」・gan-gan і т. д.

Знання цих виразів для різних видів болю дуже допомагає, коли потрібно пояснити характер відчуттів. Наприклад, замість того, щоб говорити «як ніби щось гостре впивається раз за разом», можна сказати 「キリキリ痛む」・kiri-kiri itamu, і лікар або інший співрозмовник вас зрозуміє. Людям, які не досить добре знають японську, іноді доводиться страждати, коли потрібно підібрати точне слово для пояснення свого відчуття болю.

Ономатопеї дуже цікаві, можна навіть сказати, що це окремий світ всередині японської мови. Тож якщо ви вивчаєте японську мову, постарайтеся частіше застосовувати цю лексику.

І насамкінець, на нашому каналі є відео, де детально розповідається про ономатопеї 🙂 А також ще одна стаття про ономатопеї – тут.