“Є” ТА “НЕМАЄ”

が いる・が ある

На початках вивчення японської багато хто має труднощі з тим, як сказати “є” та “немає”, а також заперечити щось – оскільки ці фрази досить схожі між собою.

Тож в цій статті я розповім, які є різновиди слова “є”, та як правильно їх вживати у різних формах. Зверніть увагу, що тут мова йде про іменники, а дієслова та прикметники заперечуються зовсім інакше 🙂

では、はじめましょう!

ЯПОНСЬКІ “Є”

В японській існує два варіанти слова “бути”, або ж “є”.

いる [iru] вживається щодо живих створінь, людей, тварин тощо.

ある [aru] вживається про неживі об’єкти, речі.

Перед цими дієсловами зазвичай ставиться частка が, тому схема виходить така: іменник + が + いる/ある.

Наприклад:

部屋に猫がいる

Heya ni neko ga iru. В кімнаті є кіт.

机の上に本がある

Tsukue no ue ni hon ga aru. На столі є книга.

ВВІЧЛИВА ФОРМА “БУТИ”

Існує також ввічлива форма цих слів. Щоб говорити ввічливо, необхідно просто замінити їх на відповідник в табличці, а також забрати です, якщо воно було після ない.

БУТИЄ
НЕМАЄБУЛОНЕ БУЛО
あるありますありませんありましたありませんでした
いるいますいませんいましたいませんでした

Приклади:

部屋に猫がいます。

Heya ni neko ga imasu. В кімнаті є кіт.

机の上に本がありました。

Tsukue no ue ni hon ga arimashita. На столі була книга.

ВІДСУТНІСТЬ

Щоб сказати, що чогось немає, потрібно поставити обидва дієслова у заперечну форму:

いる перетворюється на いない [inai]

ある перетворюється на ない [nai]

Решта схеми залишається незмінною.

Приклади:

田中さんまだいないです。

Tanaka san ga mada inai desu. Пана Танаки досі немає.

私はペンがない

Watashi wa pen ga nai! У мене немає ручки!

БУТИНЕМАЄБУЛОНЕ БУЛО
いるいないいたいなかった
あるないあったなかった

Поки що все виглядає просто, чи не так? Так і є 🙂 Проблеми починаються тоді, коли доходить до заперечення як такого.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

В чому різниця між запереченням та відсутністю чогось? Різниця виглядає цілком очевидною, але через те, що в японській ці звороти схожі, учні дуже часто їх плутають.

Отже, заперечення – це коли [А не є В], а є при тому чимось іншим.

Відсутність – це тоді, коли [А не має В], або просто [А немає].

Замість частки が тут додається інша, і використовується тільки заперечна форма ある, тобто [ない] оскільки заперечення не залежить від того, живий чи неживий об’єкт.

Заперечення утворюється наступним чином: [іменник + じゃ + ない] 

У ввічливій мові також зустрічається では+ない [de wa nai], або で+ない [de nai].

Приклади:

これはコーヒーじゃないです。麦茶です。

Kore wa koohii ja nai desu. Mugi cha desu. Це не кава. (Це) ячмінний чай.

それ、私の本じゃない

Sore, watashi no hon ja nai. Це не моя книга.

Як бачите, розрізнити відсутність та заперечення дуже просто!

Розгляньмо кілька схожих прикладів:

お金じゃない。Okane ja nai. Не гроші.

та

お金ない。 Okane ga nai. Немає грошей.

私の家じゃない。 Watashi no ie ja nai. Не мій дім.

та

私の家ない。Мого дому немає.

そこじゃない。 Soko ja nai. Не там; не в тому місці.

та

そこない。Soko ga nai. Того місця немає.

***

Сподіваюсь, вам тепер буде легше розрізняти види заперечення 🙂 Якщо ви маєте питання по цій темі, буду рада бачити їх в коментарях.

またね~




Leave a Reply