ПИТАЛЬНІ СЛОВА

Питальні слова – це те, що потрібно знати всім, хто користується японською, незалежно від рівня, адже всілякі “хто”, “де”, “коли” та ще цілий ряд подібних слів є невід’ємною частиною будь-якої розмови.

В японській мові питальні слова виділяються як окрема частина мови, і називаються 疑問詞・ぎもんし・gimon shi, де 疑問 позначає слово “запит”, “питання”, а 詞 позначає частину мови.

В японській не існує наголосу в нашому розумінні, але зверніть увагу на тон: в питальних словах перший склад зазвичай вимовляється вищим тоном.

(але при цьому в кінці питального речення стоїть частка か, і під кінець тон також підвищується, незалежно від того, де було питальне слово)

В цій статті я розповім вам про ті питальні слова, які вживаються найчастіше. では、はじめましょう!

                 

   

Насправді, слово, яке в японській використовують як “що”, вживається не лише у цьому значенні. Це просто універсальне питальне слово, яке залежно від ситуації може трактуватись і як “який”, і як “котрий”… По суті, це “щось невідоме”, а далі вже перекладаємо як зручніше в нашому контексті.

Записується це таким канджі: , а читатись може як “nan” або “nani”.

Приклади з 何:

それは何ですか? [Sore wa nan desu ka?] Що це?

何を食べますか? [Nani wo tabemasu ka?] Що ви їсте?

すみません。今、何時ですか? [Sumimasen. Ima, nan ji desu ka?] Перепрошую. Котра зараз година?


                 

    

Слово “хто” японською записується страшним канджі, але читається дуже просто: 誰・だれ・dare.

Приклади з だれ:

この人はだれですか? [Kono hito wa dare desu ka?] Хто це?

誰が来たのか分からなかった。[Dare ga kita no ka wakaranakatta.] Я не знав, хто прийшов.


                 

     

Це слово є частинкою так званих “косоадо”, безособових японських займенників, і має три варіанти відповідей, схожих з питанням: тут, там, он там – але про це пізніше.

Звучить японське “де” так: どこ・doko.

Існує канджі-варіант запису, 何所 (і ще 4 варіанти…), але переважно це слово записують просто хіраґаною.

Приклади з どこ:

ここはどこですか? [Koko wa doko desu ka?] буквально: тут – це де?

私の本はどこですか?[Watashi no hon wa doko desu ka?] Де моя книга?

どこの国の靴ですか?[Doko no kuni no kutsu desu ka?] Взуття якої країни? (так говорять про виробника)


                 

     

Це слово також зазвичай записується хіраґаною: いつ・itsu (канджі виглядає підозріло схоже на “котра година”: 何時 ).

Приклади з いつ:

お誕生日はいつですか?[Otanjoubi wa itsu desu ka?] Коли ваш день народження?

先生はいつ来ますか? [Sensei wa itsu kimasu ka?] Коли прийде сенсей?

いつ日本語の勉強を始めましたか?[Itsu nihongo no benkyou wo hajimemashita ka?] Коли ви почали вивчати японську?


                 

   

В японській існує кілька варіантів цього питання.

いくら・ikura вживається про об’єми, кількість часу, печива чи будь-чого, що можна виміряти у певному об’ємі. Це слово також вживається, коли ми питаємо про ціну.

そのシャツはいくらですか? [Sono shyatsu wa ikura desu ka?] Скільки (коштує) та сорочка?

お寿司をいくら食べますか? [Osushi wo ikura tabemasu ka?] Скільки суші ти будеш їсти?

***

Ще один варіант: いくつ・ikutsu вживається про щось, що ми можемо порахувати, “штуки”. Це ж слово вживається у ввічливому питанні про вік, говорять просто:

おいくつですか?[o-ikutsu desu ka?] буквально “скільки?”, але мається наувазі “скільки років”.


                 

Це напевно найпопулярніше питальне слово 🙂 Його варіантів багато, і всі широко вживані, тож це хороший спосіб дещо збагатити свою мову.

なぜ・naze (ввічливо, нейтрально)

なぜ授業に来なかったんですか?[Naze jugyou ni konakatta ndesu ka?] Чому ви не прийшли на заняття?

なぜメールに答えなかった? [Naze meeru ni kotaenakatta?] Чому не відповів на мейл?

***

Інший варіант: なんで・nande (неформально)

ね、なんでそんなことをしたの? [Ne, nande sonna koto wo shita no?] Скажи, чому ти це зробив?

なんでだよ! [Nande da yo!] Чому??!!! (цей варіант часто буває в аніме, манзі та ранобе)

***

Інший варіант: どうして・doushite (формально, нейтрально)

それはどうしてですか?[Sore wa doushite desu ka?] Чому так?

どうしてまだ来ないのでしょうか。[Doushite mada konai no deshyou ka.] Чому ж він досі не прийшов…


                 

Слово “як” у значенні “яким чином” японською звучить так: どう・dou і вживається у таких фразах, як “як поживаєш” тощо. Коли ж ми хочемо запитати як щось зробити, то говоримо так:

どうやって・dou yatte, що буквально означає “як зробивши”.

Приклади з どうやって:

この漢字はどうやって読みますか?[Kono kanji wa douyatte yomimasu ka?] Як читається цей канджі?

どうやって日本語を勉強しますか?[Douyatte nihongo wo benkyou shimasu ka?] Як ти вчиш японську?


                 


                 

БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОСТО ПИТАННЯ…

Японські питальні слова можна модифікувати, додаючи до них певні закінчення. В першу чергу це стосується основних питань: що, хто, де, коли. Вивчимо, що ще можна з ними зробити.

~か

відповідає закінченню “-сь” в українській.

Якщо додати до питального слова か і продовжити речення, це слово перетвориться на абстрактний варіант відповіді.

何・なに・naniщо・nani kaщось
だれ・dareхто・dare kaхтось
どこ・dokoдеどこ・doko kaдесь
いつ・itsuколиいつ・itsu kaколись
なぜ・nazeчомуなぜ・naze kaчомусь

Після цих слів у реченні можна також додавати граматичні частки.

Приклади з か:

何かあったんですか? [Nani ka atta ndesu ka?] Щось трапилось?

いつか日本へ行きます![Itsu ka Nihon he ikimasu!] Колись, я поїду в Японію!

だれかが言った。 [Dare ka ga itta.] Хтось сказав.

彼女は今どこかで旅行してる。[Kanojo wa ima doko ka de ryokou shiteru.] Вона зараз десь подорожує.


                 

~も

майже як суфікс “ні-” в українській. Майже 😉
何・なに・naniщо・nani moнічого
だれ・dareхто・dare moнікого
どこ・dokoдеどこ・doko moніде
いつ・itsuколиいつも・itsu moзавжди

“Завжди” いつも – серйозний виняток зі здавалось би такої логічної таблиці 🙂 Тут нічого не зробиш, лишається запам’ятати.


                 

Крім цього, варто звернути увагу на “ніде”, воно може бути зміненим ще більше.

По суті, ми просто додаємо потрібну частку зі стандартного списку часток, вживаних про місця чи напрямки. Додаємо перед も.

どこ нікуди (へ вказує напрямок)
どこ ніде (に, тобто про пасивну дію, місцезнаходження)
どこніде (で, тобто про активну дію)

Приклади з も:

私のペンはどこにもない。[Watashi no pen wa doko ni mo nai.] Моєї ручки ніде немає.

朝から何も食べていない。[Asa kara nani mo tabeteinai.] Від ранку нічого не їла.

今日は寒いから、どこへも行かない。[Kyou wa samui kara, doko he mo ikanai.] Сьогодні холодно, так що нікуди не піду.


                 

~でも

майже як українське “будь-…”

Будьте уважні щодо どこでも, тому що воно може трактуватись як “ніде”, і як “будь-де”, в залежності від контексту. Звучить однаково, але утворення та сенс різний, тож звертайте увагу на ситуацію, щоб не виникло плутанини.

でも・なんでもбудь-що
だれでもбудь-хто
どこでもбудь-де
いつでもбудь-коли

Приклади з でも:

このイベントにだれでも来てもかまいません。[Kono ibento ni dare demo kite mo kamaimasen.] На цей захід може прийти будь-хто.

いつでも来てください! [Itsu demo kite kudasai!] Приходьте в будь-який час!

なんでもやるから、助けて![Nan demo yaru kara, tasukete!] Я зроблю будь-що, тільки допоможи!


                 

***

Ось такі питальні слова в японській. Впевнена, вони стануть у пригоді всім, хто цікавиться цією чудовою мовою. Якщо у вас є додаткові питання – ласкаво прошу в коментарі 🙂




2 коментарі “ПИТАЛЬНІ СЛОВА”


    • Помилка вийшла, дякую що помітили! Правильний варіант написаний каною, де дієслово “їсти”, 食べる, стоїть у ている формі – вона виражає стан, тому буквально це можна було б перекласти як “у стані нічого не їдення”, і саме тому це слово не стоїть у минулому часі – мовець все ще перебуває у цьому стані. Зараз виправлю ромаджі)


Leave a Reply