НАПРЯМКИ

皆さんこんにちは！
Всім привіт!
Ось і літо в самому розпалі!
Літо – це час не тільки спеки і смачних фруктів, а і для багатьох пора відпусток. І подорожей. Для вдалої мандрівки, важливе що?
Правильно! Обрати вірний напрямок 😉

Цього разу я розповім про напрямки, а точніше про сторони світу, як вони виглядають в японській мові. Крім того про те, які слова в поєднанні вони утворюють.
Підсувайтесь ближче до екранів, і почнемо!

‎ В японській мові, слово “чотири сторони світу”, виглядає так: ‎四方

Читається (шіхоо).

‎Перший 四 це числівник зі значенням “4”. Другий 方-” сторона, напрямок”. Дуже просто. Cаме так ми і кажемо. Значення цього слова “чотири сторони світу; північ, схід, південь, захід; чотири напрямки”.
Якщо комусь буде мало чотирьох, також існує слово [八方] “хаппо”. Перший тут чіслівник “вісім”, таким чином підкреслюємо більшу кількість варіантів. Але і значення слова трохи змінюється: “всі напрямки, довкола”.

‎А зараз переходим до розгляду кожного персонально.
Почнемо з найхолоднішого, півночі.
Ієрогліф “Північ” ‎виглядає ось так :
‎

Його історичне походження :
Зображення двох людей, обернених спиною. “Іти проти когось” його значення. Використавши “обертання спиною до чогось” в переносному розумінні, хотіли передати наступне: “людині подобається повертатись обличчям на яскравий південь, а у той час спина обернена на ПІВНІЧ”. Звучить японською як きた (кіта). Китайське читання ほく ( хоку ), запам’ятаємо на майбутнє.

Я пропоную своє бачення :
Двоє людей сидять спиною до спини щоб зігрітись, ПІВНІЧ все ж таки!
‎

 

Включаючи цей канджі утворюється назва одного, всім відомого, регіоніа Японії. Я почну розповідь, а ви читаючи, спробуйте вгадати, про що йде мова.
Назва його закладається з трьох ієрогліфів. Один з них, герой нашої історії, “Північ”, отже де це знаходиться можна сміливо припустити. Другий це “море”. І третій: “шлях, дорога”.
Візьмемо читання (хоку), про яке я казав вище, додамо одне з читань “моря” (кай) і додамо “шлях” (доо). І отримаємо… Сподіваюсь, впізнали.
Так, це 北海道, Хоккайдо, найпівнічніший і другий за розміром острів Японії. “Північний морський шлях”, тому щоб дістатись туди доведеться плисти морем. Однойменний острів разом з меншими прилеглими утворює губернаторство Хоккайдо, відоме великою кількістю природних термальних джерел – онсенів, а також чисельними гірськолижними курортами. Це, звичайно, щорічно приваблює велику кількість туристів. Крім того, Хоккайдо відоме як місце проживання місцевого населення японського архіпелагу – Айнів.

‎Відправляємось на схід! Зустрічайте наступний канджі, зі значенням “Схід”:
‎

 

‎”Схід” японською мовою: ひがし (хіґаші). Китайське читання: とう (тоо).
Історичне походження: Серед дерев видніється сонце. Сонце яке підіймаєть в небо, на СХОДІ.
Справді просто!

‎Існує ієрогліф 京. Це зображення будівлі на високому пагорбі. Значення його: “столиця”, а читання きょう (кьоо). Додавши його до “сходу” ми отримаємо: “Східна столиця”, і це – так, вірно! Токіо! 東京.
Як бачимо, в японській вимовляється трохи інакше : тоокьоо.

Настав час засмаги😎. Мандруємо на південь.

Південь японською це みなみ (мінамі). Сонячні окуляри, крем для засмаги, все йшло так добре.. і от раптом, зіткнулись…
З канджі, який не так просто розбити на простіші елементи, придумати для них історію і запам’ятати, трохи важко..
Так, це нормальне і закономірне явище, але і це подолаємо.
Спочатку пропоную його історичне походження: цей ієрогліф належить до найдавніших. Колись, до його складу входили наступні елементи:

 

Після багатьох спрощень в сучасній формі вони не проглядаються. Перший елемент символізує траву. Значення другого – “заходити”. А третій це “вітер”.
“З приходом весни приходить і теплий ПІВДЕННИЙ вітер, який спонукає проростання рослин”.
Згідно іншої теорії, це “Зображення музичного інструменту, виготовленого на ПІВДНІ”.
Зрозуміло, уявлення людей тисячі років тому, м’яко кажучи різняться із сьогоденними.
Запропоную свою “візуальну” історію: уявімо, як на пляжі людина відпочиває під парасолькою.
Це тільки моя пропозиція, простір для фантазії відкритий!

Дуже вірогідно, що з вище поданих способів жоден не допомагає, що ж і таке буває. Тоді я пропоную поглянути в корні. Ця порада в першу чергу адресована тим, хто вивчає писемність. Поглянувши на його зміст і підсумувавши використання, можна прийти до наступного:
цей ієрогліф простий за своїм значенням, він вузько спеціалізований, з’являється в географічних термінах. Тим він простий. А форму йому можна простити і вивчити.

Що ж, залишається ще один напрям. Подібно сонцю, яке завершує день в тому ж напрямку, на ньому закінчимо сьогодняшню історію і ми. Звичайно, це “Захід”. Виглядає ось так :

Звучить Захід як にし (ніші). Китайське читання さい (сай), せい (сей).
Він також належить до найдавніших. Це зображення плетеної з бамбуку корзини для фільтрації саке. В запозиченому значенні ЗАХІДНИЙ напрямок.
Що тут скажеш, справді зв’язку нема…
Що б таке придумати… А якщо я запропоную наступне? Він дуже схожий на ієрогліф ” чотири”! Нагадаю що ознайомлення з числівниками відбувається в самому початку навчання, і на цьому прикладі можна побачити використання попередніх знань. Якщо почати відлік з півночі, так само як в сьогоднішній історії, то “захід” і буде напрямок номер чотири, форма якого дуже схожа!

 

Підсумуємо. Тепер крім слова “чотири напрямки” нам буде зрозуміло слово 東西南北   とうざいなんぼく (тоо дзай нан боку)- “чотири сторони світу, всі напрямки”. Саме така послідовність є сталою в японській мові. В поєднанні будуть наступні сполучення :
Північний схід -東北 とうほく ( тоо хоку)
Північний захід -西北 せいほく (сей хоку)
Південний схід -南東 なんとう (нан тоо)
Південний захід – 南西 なんせい (нан сей)
Зверніть увагу, звична для нас послідовність змінена навпаки.
Ось так виражаються напрямки в японській мові.

А я бажаю всім гарних напрямків, не тільки у мандрівках, але і у житті. Сонячного літа і гарних емоцій від подорожей!
До нових історій!
ほなまた*˙︶˙*)ﾉ”

Текст і ілюстрації : Євген Коваль