ЦІКАВІ ЯПОНСЬКІ ОНОМАТОПЕЇ

Чи знали ви, що японська – одна з найбагатших на ономатопеї мов у світі?

А знаєте, що таке ономатопеї? Якщо ні, то ми вам розповімо – ще й з прикладами!

Ономатопея(オノマトペ) – це слово, що є результатом звуконаслідування, і найчастіше такі слова пов’язані з певними джерелами звуку: нявкати, тупати, торохтіти тощо.

Ономатопеями в цьому випадку будуть слова “няв-няв”, “туп-туп”, “торох-торох”.

 

В українській мові такі слова зустрічаються найчастіше в казках, дитячих книгах, і в “дорослих” розмовах вживаються рідко. Натомість в японській мові їх надзвичайно багато, і вживаються вони постійно, як в побутових розмовах, так і в діловій чи літературній японській, а особливо – в манзі. Вважається, що японська мова посідає друге місце у світі (!) за кількістю ономатопоетичних слів (на першому місці – корейська). В Японії існує безліч тлумачних словників ономатопей!

 

Більше того, японська настільки багата на такі слова, що вони розділяються ще на кілька окремих типів, залежно від того, що саме виражають.

 

ТИПИ ОНОМАТОПЕЙ

 

Отже, можна поділити японські ономатопеї на такі типи (за класифікацією О. Кобелянської та Х. Еґава):

◊ 擬声語 (gisei go) слова, що відтворюють голос (голосо-зображальні слова)

◊ 擬音語 (gion go) слова, що відтворюють звуки (звуко-зображальні слова)

◊ 擬態語 (gitai go) слова, що відтворюють образи та дії (дієзображальні слова)

◊ 擬情語 (gijou go) слова, що передають тілесні відчуття, сприйняття на дотик

Насправді японські дослідники виділяють ще багато підрозділів, але ми не будемо на них зупинятись.

До речі, в українській японські ономатопеї найчастіше трансформуються в прислівники і відповідають на питання “як? яким чином?”.

Щоб вжити ономатопею як прислівник в японській, до неї додається закінчення (to), а тоді дієслово: じっと見る (jitto miru) – невідривно дивитись.

 

Ще один цікавий момент: в японській є дуже зручне слово, する (suru) – “робити”. Це слово часто додається до іменників, утворюючи таким чином нове дієслово, наприклад 勉強  (benkyou) навчання + する (suru) робити = 勉強する (benkyou suru) навчатися.

Те ж саме відбувається з деякими ономатопеями: окремо вони передають стан чогось, але якщо додати する, то вийде дієслово – перебувати в тому стані, робити “стан”: いらいらする (ira-ira suru) дратуватися.

Ми вибрали для вас найцікавіші (на нашу думку) ономатопеї, які часто вживаються в розмовній мові, аніме та манзі! Вони дуже збагачують мову та роблять її такою цікавою 🙂

А які ще ономатопеї знаєте ви?


いらいら

ira-ira

Роздратовано

злитись, дратуватись

がーん

ga-a-a-n

Бам!

1. звук важкого удару

2. сваритись, гримати на когось

3. стан потрясіння, шок

がっかり

gakkari

Розчаровано, зневірено

きちん

kichin

Бездоганно, точно, чітко

きゃー

kya-a-a!

А-а-а!!!

дзвінкий вереск

きらきら

kira-kira

Виблискуюче, мерехтливе

くしゃん

kushyan

Апчхи!

звук чхання

くすくす

kusu-kusu

Хі-хі-хі

тихо хихотіти, насміхатись

ぐずぐず

guzu-guzu

Хник-хник

бурчати, вередувати, вагатися

こそこそ

koso-koso

Крадькома, нишком

ごちゃごちゃ

gocha-gocha

Безладно, заплутано, незрозуміло

さあ

saa

1. Ну, що ж (енергійне)

2. Хто зна…

じーっと

ji-i-i-tto

Нерухомо, остовпіло (стояти, дивитись)

しっかり

shikkari

Міцно, рішуче

そっくり

sokkuri

Один в один, “як дві краплі води”

どきどき

doki-doki

Тук-тук (про стукіт серця)

напружено, знервовано

とっと

totto

Негайно, зараз же

にこにこ

niko-niko

Радісно посміхатися

(мовчки)

にやにや

niya-niya

Самовдоволено, глумливо посміхатися

єхидна усмішка (мовчазна)

のんびり

nonbiri

Безтурботно, спокійно, без клопоту

ぱーっと

ba-a-tto

Раптово, миттєво щезати, мінятися

びしょびしょ

bisho-bisho

Промоклий наскрізь

також, звук сильної зливи

ふわふわ

fuwa-fuwa

М’який, легкий, пухкий, пухнастий

べたべた

beta-beta

Липкий, клейкий

ぺらぺら

pera-pera

Вільно говорити (володіти мовою)

Базікати, не роздумуючи

ぼろぼろ

boro-boro

Обдертий, обтріпаний, розвалений

めちゃめちゃ

mecha-mecha

Вщент, дуже, сильно

もぐもぐ

mogu-mogu

Звук жування

よろよろ

yoro-yoro

Важко йти, ледь тягнути ноги

わいわい

wai-wai

Галас, голосний крик

わくわく

waku-waku

В очікуванні чогось, збуджено

(при виборі слів ми користувались японсько-українським словником ономатопоетичної лексики, укладеним О.Кобелянською та Х. Еґава)

 




Leave a Reply