ЯПОНСЬКІ ПРИВІТАННЯ

Японська культура наповнена ввічливими виразами, подяками та вітаннями на всі випадки життя. Ми часто їх чуємо в аніме, фільмах, при чому не лише японських, чи не так? Тож в цій статті я хочу розповісти вам про значення деяких таких привітань, їх особливості, а також про те, як правильно їх вимовляти. さ、はじめましょう！

Впевнена, всі знають, як буде японською “привіт” 🙂

Проте, на диво багато людей помиляються у вимові цього здавалось би простого слова. Крім цього, хоч воно і є певною мірою універсальним, зранку все ж використовують ранкове привітання.

 

ДОБРОГО РАНКУ

Звучить воно так:

Якщо передати це ромаджі (латинськими літерами), виходить так: Ohayou gozaimasu.

Японською ж  おはようございます   або　お早うございます – у другому варіанті є канджі, ієрогліф, який власне надає сенсу всьому слову. Означає він “ранній”. Решта виразу складають ввічливі форми, аналогів яких в українській немає, але в цілому все разом можна інтерпретувати як “Доброго ранку”.

Як бачимо, перше слово закінчується на “у”, та насправді це дифтонг “оу”, який вимовляється ближче до “оо”.  В кінці ж звучить “мас”, хоча написано “ма-су”. Це типово для японської, коли інтонація в кінці слова чи речення знижується, останні звуки після глухих літер ніби випадають. Тож майте це наувазі, прослухайте аудіо ще раз, а тоді потренуйтеся.

Маленька Нару допоможе вам у цьому ♥

 

ДОБРОГО ДНЯ

Славнозвісне коннічіва складається в оригіналі з кількох частин. Японською його записують абеткою, а не канджі, але колись це було не так. І якщо записати це слово ієрогліфами, вийде:  今日は, і буквально це означатиме “Цей день є…”

Яким саме він є вирішувати вам, а поки що повчимося вимові.

Це привітання, як я вже зазначала, універсальне і вживається в цілому будь-коли. Але все ж таки доцільніше вживати привітання, що більше відповідають частині дня чи ситуації.

 

ДОБРОГО ВЕЧОРА

З вечірнім привітанням ситуація дуже подібна на денне, тільки замість “цей день є..” ми кажемо “цей вечір є…”

今晩は　－　こんばんは　－　konbanwa

До речі, в обох випадках в середині слова є звук, схожий на “н”. В японській абетці це єдиний закритий склад (без голосної) і коли він знаходиться в середині слова, вимовляється дещо схоже на “м”. Насправді ж цей звук більше схожий на медитативне “оммммннн…”, тому варто потренуватися, щоб він став схожим на японський.

 

ЯК ПРОЩАТИСЯ ЯПОНСЬКОЮ

З привітаннями в цілому все зрозуміло, а от прощання в японській більш специфічні. Вони часто залежать від ситуації, і коли ви йдете додому з роботи, потрібно казати одне, а коли прощаєтесь з друзями, зовсім інше. Ми детальніше розглянемо різні варіанти в наступних статтях, а сьогодні я б хотіла розвінчити один популярний міф.

ПРОЩАВАЙ

Завдяки масовій культурі, слово “сайонара” в різних варіантах міцно закріпилось в розумінні звичайного “па-па!”, тільки японською. Та це зовсім не так. Це слово має значно серйозніше значення, і вживається або в дуже формальних випадках, або в дуже драматичних. Якщо просто загуглити ілюстрації (шукати японською), наприклад за запитом 「さようなら　イラスト」, ви знайдете і стареньких дідусів, яким лишились лічені хвилини, і рідні з ними прощаються, і вимушені розставання закоханих, і прощання зі школою… Але точно не побачите там усміхнених обличч, які прощаються з друзями, а завтра знову з ними зустрінуться.

 

То як тоді прощатися менш трагічно?

БУВАЙ

Є значно простіший варіант, хоч і не дуже формальний: また ね！ – mata ne!

Буквально воно перекладається “знову”, і як вираз означає “ще побачимось!”

Так кажуть друзям, приятелям і взагалі одноліткам, якщо ситуація не строго формальна (знову ж, є і інші варіанти прощання, але про них наступного разу).

 

“РИТУАЛЬНІ” ФРАЗИ

Японська також багата на вирази, що застосовуються в різних побутових ситуаціях. Розглянемо їх детальніше.

 

ВИХІД З ДОМУ

Думаю, ці фрази ви сотні разів чули в аніме. В житті японці також вживають їх дуже часто.

Що ви кажете, коли виходите з дому? В українській ми зазвичай обмежуємось “я пішла!” чи “пішов”, а в японській до слова “іду” 行く(iku)  ще додають “прийду” 来る(kuru) і виходить  行って来る (itte kuru), а формальніше –  行ってきます (itte kimasu) – “йду і повернусь”.

 

Той, хто проводжає, теж має свою традиційну репліку: іди, і ласкаво прошу назад!

 

ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ

Коли ж повертаються додому, то кажуть скорочену фразу: ただいま！(tadaima)

Повна версія звучить так: 只今参りました　(tada ima mairimashita) і означає “я вже прибув”, тобто просто “я повернувся”. З часом вона скоротилась з такої формальної фрази до простого tadaima.

А той, хто зустрічає, відповідає на це: З поверненням! お帰りなさい！(okaeri nasai), де  帰る (kaeru) буквально значить “повертатися”.

 

СМАЧНОГО?

В японській насправді не існує фрази “смачного” у нашому розумінні. Те, що ви чуєте в аніме, насправді має зовсім не таке значення, як зазвичай перекладають.

Отже, перед тим, як їсти, кажуть:

いただきます！(itadakimasu)

Це слово походить від високо-формального “приймаю з вдячністю” і вживається як подяка за їжу, яка перед нами. Колись воно вживалось у значенні подяки божествам, які сприяли погодним умовам для вирощення рису тощо, а зараз в це вкладається загальна подяка всім, хто взяв участь у приготуванні – від саджанця до приготованої страви.

 

А вже після того, як поїли, кажуть “це було справжнє пригощання”, або ж можна це трактувати як “було дуже смачно”:

 

І нарешті, як взагалі дякувати японською? Впевнена, ви знаєте 🙂