お盆・ОБОН

Зараз в Японії проходить お盆, Обон – одне з найбільших і найважливіших японських свят. Обон – це традиція вшанування предків, в основі якої лежить історія про одного з учнів Будди, який дізнався про те, що його покійна матір страждає в Пеклі, і вирішив провести для неї поминки, щоб врятувати.

Вважається, що традиції проведення Обону зазнали досить сильного впливу даосизму, де існує повір’я про те, що на початку серпня (липня за старим календарем) привідкривається кришка, яка закриває вхід в Пекло, і духи стають вільними аж до 15 числа, коли кришка закривається. Це повір’я і відповідні ритуали існують в Тайвані та Гонконзі аж дотепер.
Проте, японській культурі притаманно змінювати запозичені традиції до невпізнаваності, і Обон не виняток. Вже у 8 столітті буддійська традиція Обону синкретизувалась з традиціями шінто, і злилась з так званим “Святом Ліхтарів”. Власне, повна назва Обону – 盂蘭盆会 – Urabon-e що так і перекладається. Пізніше назва скоротилась до 盆, “Bon”, а “о” додалось як частка, що виражає повагу. Тож теперішня, всім відома назва – Обон, і хоча свято одночасно стосується і буддизму, і шінто (і його назви залежно від релігії відрізняються), найпоширеніша назва – власне “Обон” більш світська.

Зараз святкування проходить 4 дні, 13-16 серпня, але в різних куточках Японії дати можуть дещо відрізнятись, а дехто святкує Обон навіть в липні, за старим календарем.
Вважається, що 13 серпня духи предків шукають шлях додому, тому існує традиція 迎え火, Mukaebi, запалювання вогника, який вказував би духам шлях. Кожна сім’я запалює такий вогник біля входу в дім, щоб саме їхні предки знайшли необхідне місце. Ця традиція має багато варіацій, наприклад, в деяких містах вогні запалюють на набережних, а інколи ліхтарики пускають по воді.

mukaebi

mukaebi

Ще один важливий атрибут Обону – 精霊棚, Shouryoudana, спеціальний домашній алтар, який прикрашається бамбуковою травою, і перед яким буддійський священник читає спеціальну поминальну сутру.

2014obon_sensui

На цьому алтарі роблять і спеціальне підношення для предків: фрукти, овочі, і серед них обов’язково ставлять дві фігурки: коня та бика. Для цього використовується огірок (для коня) та баклажан (для бика), а в якості ніг виступають стебельця льону. По суті – це транспортний засіб духів предків, за допомогою якого вони можуть дістатися дому. Проте, ця традиція має свої варіанти, в деяких регіонах транспортом виступає символічний корабель тощо.

obon_top1

В дні Обону більшість японців їдуть в свої рідні міста, відвідують та прибирають
могили предків, вшановують їх та проводять час з рідними.

o16881125fotolia_35227803_subscription_monthly_m
Завершується Обон відомим у всьому світі танцем – Бон-одорі. Він є однією з найяскравіших складових Обону, і також має різні інтерпретації залежно від регіону. Традиційно танець проходив на площах храмів, але з часом бажаючих танцювати, як і споглядати, стало значно більше, тому зараз Бон-одорі часто відбувається і на міських площах. В останній день Обону також прийнято запалювати вогники, але проводжаючі.

bon-odori
Обон, як і більшість японських свят, увібрав у себе різні традиції, і став надзвичайно великим і гарним фестивалем, а також чудовою можливістю провести час з родиною.

Цікавий фільм про Обон (25 хв) від NHK можна подивитись за цим посиланням.




Leave a Reply